Вірш      Особистість
Автор    Дмитро Малік

Коли ж ти маєш дві чи більше ролі,
Із фарбою на особистому обличчі,
Хочеться закрити на вік голубі очі,
Змити голубу масу,дітися до втечі,
Перепочити десь часу,випити Річі.

Цвітуть надії, мрії та натхнення
Завтра знову буду на хрещення
Як тому Ісусу дали благословення
А той дав Іуді святе прощення
Від тоді майже всі позбулись fidei.

Добре, а може справді погано,
Суспільство втрачає обличчя
Усім відомо старе місто Мерано,
Це же Альфано, Бассано, Вігано,
Забути такої історії не благодатно.

Люди, задумуємось для чого ми,
А можливо кожен "Я", існуємо,
Аби витрачати на байдики час,
Чи писати для поколінь часопис?

Дата написання - 24.06.2010
© Copyright: Дмитрий Малик, 2010